Днес би било смехотворно да се философства ако не познаваш поне строежа на клетката, принципите на които е изграден геномът и основните природни закони. Човек би трябвало да направи сравнение между живата и неживата природа, за да осъзнае, че светът е повече от физика, химия и математика, ако има амбицията да направи пробив в областта на информационните технологии.

Когато ученият изгуби надежда и вдъхновение, би могъл да се обърне към литературата и музиката, за да си спомни, че човек има божествена искра.

В този свят икономистите ми изглеждат най-близо до гледащите на кафе.

Получаваш пакетче дъвка ако споделиш предположенията си дали тези размишления ме правят щастлива и какво ме е довело до тях.

Ако те кефя, гласувай за мен.

Коли мова йде про успіх генетично модифікованих організмів, то приклад папайї виявиться чи не найуспішнішим. Адже генетично модифікована папайя вирощується вже понад 10 років.

Цитую статтю в Science: “Історія почалась в 1978 році, коли молодий вірусолог рослин Деніс Гонзалес повернувся відвідати свою батьківщину Гаваї. Вірус кільцюватості папайї (ring spot virus) повільно розповсюджувався по Пуні, основному регіону культивування папайї. Гонзалес вирішив стати на шляху руйнівної дії вірусу. Вже в 1992 році йому з колегами вдалось показати, що коли в папайю вбудувати ген, що кодує вірусну оболонку, то рослина набуває стійкості проти цього вірусу. Польові дослідження розпочали в квітні 1992 року. “

Останні 6 років врожай папайї знизився на половину. Індустрія папайї була на грані знищення. Але польові дослідження ГМ рослин показали разючу стійкість до вірусу: в той час, коли звичайні дерева папайї були вражені і майже безплідні, трансгенні рослини були здорові і повні фруктів. На той час вірусна інфекція папайї була великою проблемою папайного господарства в усьому світі, тому вчені і селекціонери багатьох країн негайно зацікавились досвідом Гонзалеса. В 1999 році трансгенна папайя вже проходила дослідження на Філіпінах, у В’єтнамі, на Тайвані, в Малайзії і в Таїланді. В Таїланді папайя друга по важливості культура після бананів, причому 80% споживається місцевими жителями.

Насьогодні на Гаваях вже культивується майже виключно ГМ папайя. Але не дивлячись на шалений успіх, зі сторони екологів з Global Justice Ecology Project лунає критика, що ГМ папайя створює економічну і екологічну загрозу для фермерів, що і надалі культивують звичайну папайю. Серед інших є також зауваження, що білок вірусної оболонки може спричиняти алергії, що можливе перепилення призведе до генетичного забруднення конвенційних сортів, а також, шо ГМ папайя більш сприйнятлива до інших хвороб.

Але досі не існує жодного доказу підвищеної алергенності. Також нема жодного доказу, що ГМ папайя більш сприйнятлива до інших хвороб. Чи можливе перепилення з конвенційними сортами папайї? Так, якщо вони ростуть поряд. Але дослідження показали, що 400 метрів відстані між полями з трансгенними і нетрансгенними рослинами достатньо, щоб подібного не траплялось взагалі.

Яка країна вирощує яку папайю визначається скоріше політично і економічно. Такі країни як Бразілія продовжують миритись з вірусом до тих пір, поки можуть вигідно продавати свою продукцію в Європу і Японію, де ГМ папайя заборонена. Натомість Мексика культивує переважно ГМ папайю, оскільки їхній ринок збуту США, що більш лояльний до генетично-модифікованих продуктів. Таїланд свого часу пав під натиском Грінпісу в 2004, але за умов наростаючої конкурентності Китаю очікується, що і таїландське керівництво згодом здасться.

Але повернемось до розшифрування геному папайї. Ним займались 85 науковців з США та Китаю. Для прочитки був обраний саме трансгенний сорт “SunUp” з декількох причин. Виявилось, що він найбільш генетично гомогенний, бо культивується протягом 10ти років і 25ти поколінь. Крім того, її геном відносно маленький, всього 9 хромосом (для порівняння геном пшениці кладається з 42 хромосом). І нарешті, папайя є далеким родичем того самого арабідопсису і вони обоє належать до родини хрестоцвітих, а шляхи розійшлись близько 72 мільони років тому.

Порівняння геному папайї і арабідопсису показало, що геном папайї містить 25000 генів, що менше значно менше, ніж у арабідопсиса (31000). На відміну від арабідопсису, геном папайї містить багато генів, що кодують білки, задіяні у біосинтезі лігніну. Їх майже стільки, скільки у геномі тополі – 37.

Крім того, вчені порівняли прочитані геноми всіх п’яти рослин і дійшли висновку, що мінімальний геном квіткової рослини має містити близько 13000 генів.